Міністерство освіти і науки України Національний університет "Львівська політехніка" Кафедра техногенно-екологічної безпеки Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри ТЕБ 29 серпня 2008 р. (протокол № 1) Зав. кафедри _____________Мохняк С.М. Тема 4 (лекція 1 ) Колективні засоби захисту населення. з дисципліни "Цивільна оборона" для студентів всіх спеціальностей Укладач : доц., к.т.н. снс. Орел С.М. Львів - 2008 План лекції 1. Класифікація захисних споруд . 2. Об’ємно-планувальні рішення сховищ і ПРУ. 3. Системи життєзабезпечення сховищ і ПРУ. 4. Пристосування приміщень під захисні споруди. Вступ Обсяг та характер захисних заходів визначається при урахуванні особливостей окремих районів та об’єктів господарської діяльності, а також можливої обстановки, що може виникнути внаслідок аварії, катастроф, стихійного лиха, або застосування противником зброї масового знищення. Одним із найбільш надійних видів захисту населення є система інженерного захисту населення, тобто система використання захисних споруд. 1. Класифікація захисних споруд Захисні споруди - це споруди спеціально призначені для захисту населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного характеру, зброї масового знищення, а також від впливу можливих вторинних факторів при ядерних вибухах та застосуванні звичайних засобів ураження. Захисні споруди класифікуються за такими ознаками: а) за захисними властивостями: - сховище; - протирадіаційне укриття (ПРУ); - прості укриття. б) за призначенням: - для захисту населення; - для розміщення органів управління. в) за місцем розташування: - вбудовані (в підвальному або напівпідвальному приміщенні); - окремо розташовані. г) за термінами будівництва: - завчасно збудовані (до надзвичайної ситуації); - швидкоспоруджені (під час надзвичайної ситуації). 1.1 Сховища Сховищами називаються споруди, призначені для захисту людей від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного характеру а також зброї масового ураження. У містах сховища будуються, як правило, подвійного призначення, які використовують в мирний час для потреб господарства, а у воєнний час і при загрозі виникнення надзвичайної ситуації - для укриття людей. Для повного забезпечення населення міст захисними спорудами з виникненням загрози нападу будуються сховища, що швидко споруджуються, які за своїми захисним властивостям майже не поступаються сховищам, збудованим завчасно. Під сховища можуть пристосовуватись також деякі підвальні приміщення, придатні для цієї мети. У відповідності з нормами проектування інженерно-технічних заходів ЦО ДБН В2.2.5-97 до сховищ пред'являються такі вимоги: 1) Сховища будуються в межах зони можливих сильних руйнувань; 2) Сховища розміщають не далі 400 м від місця знаходження людей в 2-х і більше поверхових будовах і 500 м в одноповерхових будовах; 3) На категорійованих об'єктах сховища повинні будуватись з розрахунку укриття найбільшої працюючої зміни; 4) Вмістимість сховища по існуючих нормах приймається не менше 150 чол. 5) Обладнання сховища повинно забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше 2-х діб. 6) В мирний час приміщення сховищ повинні використовуватись для господарських потреб (склади, спортивні споруди, приміщення для побутового обслуговування та інше). 7) Забороняється розташовувати сховище: а) під виробничими та складськими приміщеннями, в яких розташовані резервуари з хімічно шкідливими рідинами, печі з розтопленими металами або інші речовини, небезпечні для персоналу, який переховується; б) у приміщеннях, в яких є магістральні транзитні газо-, тепло- та водопроводи, якщо немає можливості двостороннього їх відключення, а також вводи електричної енергії високої напруги; г) на схилах, які піддаються зсувам або іншим геологічним процесам, а також на територіях з виробками; д) ближче 30 м від схов...